Мария Бурмака
Мария Бурмака
— Вороне чорний, ти з якого краю линеш?— Кру, кру, кру… — тихо, я вже знаю… — Вiтре, чому ж ти так сумно-розвiльно виєш?— Шур, шур, шур… тсс — говорити не вiльно… — Рiчка, чом плесо твоє так рум’яне?А, розумiю, випливаєш iз рани…
Мария Бурмака
Ой, чия то рута-м’ятаза водою, за водою,що поросла бiлим зiллямз лободою, з лободою? Ой, чого ж ти, да Мар’єчконе полола, не полола?Чи ти ж свої бiлi ручкипоколола, поколола? Бiлi ручки та й тiло все,та й тiло все, та й тiло все,поки ж твого та й IванкаГосподь принесе, Господь принесе. Ой, чия то рута-м’