|
|
|
Ой, чия то рута-м’ята
за водою, за водою,
що поросла бiлим зiллям
з лободою, з лободою?
Ой, чого ж ти, да Мар’єчко
не полола, не полола?
Чи ти ж свої бiлi ручки
поколола, поколола?
|
|
|
Бiлi ручки та й тiло все,
та й тiло все, та й тiло все,
поки ж твого та й Iванка
Господь принесе, Господь принесе.
Ой, чия то рута-м’ята
за водою, за водою…
|
|
|