|
|
|
(С.Вакарчук)
Ви зайшли сюди тодi, коли я вже не спав,
На годинниках моїх цi ноти назавжди.
Непомiтна, як вино, чиста, як вода,
Взяли Ви у мене все, що я сховав.
I Ви сидiли за столом, а я лiтав над ним.
Вашi жести були так подiбнi на «Прощай».
Далi Ви замовили собi зелений чай,
З Вашими губами я став одним.
Ледi, дозвольте менi пiти,
Ледi, налийте менi за край,
Ледi, а можна до Вас на «ти»?
Ледi, ледi, я хочу iз губ твоїх,
З жасмином зелений чай.
|
|
|
Ти наснилася менi i я вже не спав,
Я залишився один, зi мною був лиш чай.
Тiльки чути твiй жасмин i твоє «Прощай».
Взяла ти у мене, взяла все, що я сховав.
Ледi, дозвольте менi пiти,
Ледi, налийте менi за край,
Ледi, а можна до Вас на «ти»?
Ледi, ледi, я хочу iз губ твоїх,
З жасмином зелений чай.
|
|
|