|
|
|
В ярмах туги звiку ставлена,
слiзьми-кров’ю препрославлена,
буйним полум’ям розкована,
здрастуй, воле уготована!
Ночi саваном повитая,
вся риданнями омитая,
розруйнована, розвiяна,
здрастуй, мрiє несподiвана!
Линьте ж, хмари новогоднiї,
линьте ж, хвилi великоднiї,
в склеп до тих, що землю кинули,
вас ждучи, в жаданнях згинули.
|
|
|
Вернiться знов, озброєнi,
в нашi рани незагоєнi
i на думи пiд’яремнiї
вдарте сяйвами надземними!
Здрастуй, воле уготована…
|
|
|