Вежа Хмар

Хвиля за хвилеюТихо йде.Важка вода бiль несе.В пiнi бiлiй гiрких хвильКружляють мовчки тiнi риб.Хвилi, хвилi, що ви бачилиТам на днi, там на днi?Риби, риби, що ви бачилиВ глибинi, в глибинi?Хвиля за хвилеюТихо йде,Вiдповiдi вода не дає.В пiнi гiркийМовчазних хвильТихо рухаються тiнi риб.

Сонце, зоря,Попiл, поля.Птахи не летять —Весни не буде!Ми з тобою удвохЯк вiтер. Ми з тобоюПомандруєм свiтом,Знайдем лелеку,Голуба, крука,Знайдем веснуЗа квiтом. Мiсяць, горох,Небо на двох.Птахи прилетять —I буде весна!Ми з тобоюЗлились рiкою. ПомандруємоЗа водою,Знайдемо сойку,Синицю, лелеку,Знайдемо

Я пiшла на дно.Надi мною свинцевi води.Тихi привиди вербОбмивають стежку з колiн. Захлинулась i впала,Як розгойданий сполох свободи.Як з нiмоi дзвiнницiОбрiзаний ворогом дзвiн. Я вгрузаю в пiсок.Може, десь там,В часах потомних,Хтось, колись пригадаєI тихо мене позве. Дивнi риби i хмари,I тiнi бикiв бетонних —