Татьяна Буланова и Сонце-Хмари

Не хватило часу, лиш уривки щастя тиснуть,Спілкування в нас спільного так мало.Не проста година, не пусті бажання;Кроки не сміливі, а яке кохання.Граєм почуттями, як маленькі діти… Я не можу без тебе на світі жити.Я не можу без тебе на світі жити. Дихати без тебе майже не можливо,Не хватило сили волю відпустити.